Забезпечення комплаєнсу через системи комплаєнс-менеджменту компаній

Опис проекту та його цілі

У багатьох країнах промислові компанії знаходяться під наглядом органів влади, які регулярно проводять інспекції на місцях та здійснюють інші "традиційні" перевірки на відповідність, такі як оцінка звітів про викиди. Але наскільки ефективними та результативними є ці заходи нагляду, орієнтовані на кінцевий результат, з точки зору досягнення належного дотримання вимог природоохоронного законодавства або навіть екологічних показників, що виходять за рамки дотримання?
Попередні проекти IMPEL показали, що розумне використання здатності компаній контролювати свої ризики за допомогою систем менеджменту може суттєво сприяти підвищенню результативності та ефективності державного нагляду. Це видається особливо актуальним для відносно великих і складних компаній, чиї процеси є потенційно ризикованими для навколишнього середовища. Існують досить вагомі вказівки на те, що, якщо нагляд використовує СЕМ/СУНС за правильних умов і відповідним чином, можна досягти наступних двох цілей:

1. Нагляд може бути ефективно пристосований до досягнутого компанією рівня комплаєнсу, якщо цей рівень підкріплений емпіричними даними, що базуються на фактичних даних про комплаєнс, які є в розпорядженні компетентних наглядових органів у державах-членах ЄС.
2. Стратегії та засоби заохочення компаній до поліпшення регуляторного комплаєнсу та управління ризиками у структурний та сталий спосіб.
.

Етап І

Перший проект розпочався у 2011 році. Його результати є результатом дослідження міжнародних можливостей та навчання щодо забезпечення комплаєнсу за допомогою систем управління комплаєнсом (СУК) компаній. СУК визначаються як системи внутрішнього контролю компанії, які чітко спрямовані та містять конкретні положення щодо забезпечення дотримання компанією всіх відповідних дозвільних та інших законодавчих вимог. У звіті особливу увагу було приділено системним стандартам для СУК, EMAS та ISO 14001. EMAS базується на Регламенті ЄС 1221/2009.
Завданнями проекту було:

1. Обмін інформацією та досвідом щодо використання СУМ компаній як інструменту забезпечення правової
   комплаєнсу та виявлення кращих практик;
2. Визначення критеріїв для відповідних CMS;
3. вивчити потенційні шляхи зв'язку СУЯ з дозвільними та наглядовими процедурами;
.
.

Серед учасників проекту існує стійкий консенсус щодо того, що розумне використання здатності
компаній контролювати свої ризики за допомогою систем менеджменту може суттєво сприяти підвищенню
ефективності та результативності державного нагляду. Це видається особливо актуальним для відносно великих і
складних компаній, чиї процеси є потенційно ризикованими для навколишнього середовища. Існують досить вагомі
вказівки на те, що, якщо нагляд використовує СУНС за правильних умов і у відповідний спосіб, можна досягти
наступних двох цілей:


Вищезазначене свідчить про те, що
• Нагляд може бути здійснений за допомогою CMS
• Нагляд може бути ефективно пристосований до рівня контролю, якого досягла компанія;
та;
• компанії заохочуються до покращення дотримання нормативних вимог та управління ризиками у
  структурний та сталий спосіб.
.

Етап II

Другий етап розвиває основний висновок цього проекту про те, що здатність компаній контролювати свої ризики за допомогою систем управління може суттєво сприяти підвищенню ефективності та результативності державного нагляду. Це видається особливо актуальним для відносно великих і складних компаній, чиї процеси є потенційно ризикованими для навколишнього середовища. Існують досить вагомі вказівки на те, що, якщо нагляд використовує СУНС за правильних умов і відповідним чином, можна досягти наступних двох цілей:

1. Нагляд може бути ефективно пристосований до рівня контролю, якого досягла компанія;
2. Компанії заохочуються до поліпшення дотримання нормативних вимог і управління ризиками структурним і стійким чином.
.

Мета цього проекту полягає у тому, щоб відповісти на наступні питання:

• Як ми оцінюємо ефективність за стандартними критеріями ефективної СУЯ (включаючи фактичні результати)?
• Як ми вимірюємо рівень довіри до СУЯ?
• Як диференціювати наші дії внаслідок виявлених відмінностей у СУЯ?

Проект розглядає інтегрований підхід до нагляду, де (а) визначається система управління комплаєнсом, (б) відповідно коригується якість та кількість нагляду та (в) доопрацьовується стратегія правозастосування та санкцій.

Етап III

У попередніх проектах IMPEL (2011, 2013-2014 рр.), присвячених забезпеченню комплаєнсу через системи управління комплаєнсом на підприємствах, ми з'ясували, за яких умов системи екологічного менеджменту (СЕМ), такі як EMAS, можуть призвести до кращого дотримання вимог законодавства та поліпшення екологічних показників. У 2014 році було видано Настанову з нагляду за СУНС. Це Керівництво є практичним (цифровим) інструментом / блок-схемою для керівника та інспекційного органу, щоб допомогти їм вирішити, коли і як може бути застосований нагляд за СУНС. Довідкова інформація для роботи з цим інструментом та результати всього проекту викладені у Звіті "Забезпечення відповідності через комплаєнс компанії/системи екологічного менеджменту (СУНС)".

Пов'язані файли/інформація

 

1. Реферат проекту: Моделювання взаємодії сертифікації громадського нагляду