Вода і земля

Поводження із забрудненими ділянками - це процес, який має різну швидкість у державах-членах. Частково це пов'язано з різницею в законодавстві, що означає різні визначення, наприклад, "потенційно забруднені ділянки", "забруднені ділянки", "відновлені ділянки". З цієї причини Європейська Комісія та Об'єднаний дослідницький центр розпочали ініціативу з мережею EEA-EIONET з метою пошуку спільних визначень та опитування в країнах-членах ЄС у 2018 році (https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/statuslocal-soil-contamination-europe-revision-indicator-progress-management-contaminated-sites), в результаті якого було визначено 6 статусів ділянок.

Підземні води були і залишаються цінним ресурсом для навколишнього середовища та різних видів людської діяльності. Екологічний та антропогенний тиск на цей ресурс включає, серед іншого, зміну клімату (посуха, повені тощо), (надмірний) забір та забруднення (точкове та дифузне). Повторне використання води, буферизація та інфільтрація є деякими з можливих заходів для зменшення наших потреб у прісних підземних водах, а також поповнення їх запасів. Тим не менш, буріння та забір підземних вод залишатиметься необхідним для різних цілей. Дефіцит підземних вод більше не є винятковою проблемою для посушливих або середземноморських країн. Нещодавні тривалі періоди посухи неодноразово давали зрозуміти, що запасами підземних вод необхідно ретельно управляти (як видобутком, так і поповненням) у всіх країнах-членах ЄС та країнах Європи.

Протягом багатьох років кілька дослідницьких організацій працюють над моніторингом китоподібних, використовуючи великі судна та пороми як платформу для спостережень. Двома основними європейськими мережами є мережа FLT MED NETWORK під керівництвом ISPRA та Атлантична мережа під керівництвом ORCA (яка щорічно публікує "Стан європейських китоподібних"). Мережі розширюються також для південних країн Середземноморського регіону (таких як Туніс і Марокко). Існує нагальна потреба в тому, щоб усі керівники груп різних дослідницьких органів зустрічалися і зміцнювали співпрацю, передовий досвід, вдосконалювали спільні дослідження і спільний протокол моніторингу, а також розширювали охоплення досліджень.

Ст. 4 Водної рамкової директиви (ВРД) зобов'язує держави-члени, серед іншого, захищати, покращувати та відновлювати всі водойми підземних вод з метою досягнення доброго стану підземних вод до грудня 2015 року, а також вживати заходів, необхідних для зміни будь-якої значної та стійкої тенденції до зростання концентрації забруднюючих речовин. Фактично, однак, 25 % підземних водних об'єктів в ЄС (і, наприклад, 36 % в Німеччині) мали незадовільний хімічний стан у 2015 році, в основному через забруднення нітратами та пестицидами в сільському господарстві. Більше того, згідно зі звітом ЄАОС за 2018 рік, загальна площа підземних водних об'єктів з виявленою тенденцією до зростання забруднення все ще майже вдвічі перевищує площу зі зворотною тенденцією (9,9 % проти 5,9 % площі).

Проект SWETE (SWETE - Захист водного середовища по всій Європі, фази I-V) спрямований на формування спільного розуміння наших регуляторних підходів, створення мереж експертів та розвиток спільних ресурсів для підвищення технічної стійкості у сфері водного середовища (і, зокрема, щодо імплементації Водної рамкової директиви (ВРД). Фаза VII SWETE та проект 2021 року "Стале розкидання добрив" зосереджені на вивченні здатності ґрунтів поглинати забруднюючі речовини від діяльності з розкидання добрив на суші.

Цей робочий пакет має на меті допомогти державам-членам у переході до циркулярної економіки в рамках водного циклу. Шляхом обміну передовим досвідом в управлінні водними ресурсами в містах, промисловості та харчовій промисловості, з точки зору використання та повторного використання води (використання очищених стічних вод як альтернативного джерела води), передбачається визначити та вдосконалити рішення з точки зору ефективності використання води (враховуючи як якісні, так і кількісні аспекти), які можуть сприяти досягненню нульового рівня забруднення навколишнього середовища.

У Висновках Ради ЄС щодо протидії екологічним злочинам (8 грудня 2016 року) визнано роль IMPEL у протидії екологічним злочинам, але загальне визначення "водних злочинів" є складним завданням. Крім того, через відсутність системного аналітичного підходу злочини, пов'язані з водними ресурсами, часто перекодовуються під інші правопорушення, такі як шахрайство, корупція, торгівля людьми, фальсифікація документів, тероризм. Характер і масштаби цих видів діяльності все ще відносно невідомі. Виходячи з цього, дана пропозиція спрямована на підвищення рівня знань про злочини у сфері водних ресурсів, залучення спільноти IMPEL до проекту, спрямованого на збір та обмін інформацією про цю тему, її наявність, сприйняття та управління нею в компетентних органах.

Проект спрямований на створення основи для розвитку автономної діяльності з проведення експертної оцінки в національних мережах природоохоронних органів та відомств. Він може бути використаний як інструмент для покращення власної діяльності через діалог, спільне протистояння та обмін передовим досвідом між колегами, що належать до однієї мережі.

Гірничодобувна діяльність завжди була джерелом сировини для людини, але водночас породжувала багато екологічних проблем. Величезна кількість відходів видобутку, часто занедбаних, є джерелами забруднення та зонами геотехнічної і гідрогеологічної нестабільності. Сьогодні, після численних аварій, пов'язаних з видобутком корисних копалин, Європейська Комісія прийняла Директиву 2006/21/ЄС про управління відходами видобувних галузей (відому як Гірнича директива), яка внесла зміни до Директиви 2004/35/ЄС.

Європейська Комісія звернулася до IMPEL з проханням розширити та застосувати свій регуляторний потенціал у групі експертів з водних та земельних ресурсів. Ефективне управління водними та земельними ресурсами (як якісними, так і кількісними) залежить від належного перспективного планування та реалізації на основі даних, інформації та професійного судження. Важливо, щоб економічне зростання в кожній державі-члені підтримувало запланований сталий захист та використання водних і земельних ресурсів. Крім того, Ініціатива ECA, яку просуває Європейська Комісія, ставить нові виклики, зокрема, щодо пункту 5 (Підготувати керівний документ(и) щодо належної практики забезпечення дотримання екологічних вимог у сільській місцевості (стосовно земельних та водних ресурсів)), які необхідно дослідити, обговорити, щоб знайти пропозиції для виконання амбітної перспективи подальшого розвитку ІДПСМ.

Багато річок, озер і струмків в ЄС далекі від доброго водного статусу, якого вони повинні були досягти до грудня 2015 року або досягти найпізніше до 2027 року, відповідно до Водної рамкової директиви ЄС. У Німеччині, наприклад, лише 10 % річок і струмків мають добрий екологічний і хімічний стан через забруднення стічними водами, сільськогосподарськими добривами і пестицидами, інтенсивну каналізацію, перешкоди у вигляді гребель, а також розростання міст і ущільнення ґрунтів на водозбірних територіях. Для того, щоб зменшити та змінити ці впливи на стан водних ресурсів, необхідно провести їх комплексну оцінку та ретельно визначити пріоритети необхідних заходів.

Європейська Комісія визначила цю сферу проекту як пріоритетну для IMPEL. Вони підкреслили, що існує низький рівень дотримання Водної Рамкової Директиви (дифузне забруднення та незаконний забір води) та Директиви про нітрати, а також розрив між "екологічними" та "сільськогосподарськими" інспекціями. Як наслідок, вони висловили побажання щодо посилення співпраці між різними регуляторними органами з метою досягнення більш високого рівня дотримання вимог в аграрному секторі, обміну відповідною інформацією та передовою практикою щодо дифузного забруднення та контролю за нітратами.

Баланс між конкурентоспроможним сільськогосподарським виробництвом та захистом водних екосистем є предметом занепокоєння країн-членів ЄС в рамках спільної аграрної політики (САП) та Водної рамкової директиви (ВРД). Рамкової Водної Директиви (ВРД). Інструментами досягнення сталого використання пестицидів є добровільні агроекологічні зобов'язання, що фінансуються в рамках Програм розвитку сільських територій (ПРСТ) та регуляторні мінімальні вимоги перехресної відповідності та базові заходи відповідно до ВРД. Для досягнення цілей доброго стану підземних та поверхневих вод, стаття 11.3 ВРД передбачає, що слід проводити огляд та, за необхідності, оновлення заходів щодо запобігання та контролю використання пестицидів, які мають бути включені до Планів управління річковими басейнами (ПУРБ). Необхідно описати національне регулювання для досягнення поставлених цілей, і ця правова основа основних заходів щодо запобігання та контролю використання пестицидів відповідно до Директиви (2009/128/ЄС) про стале використання пестицидів повинна бути визначена в програмі заходів, яку держави-члени завершують у грудні 2015 року відповідно до ВРД. Крім того, відповідно до ВРД мають бути розроблені програми ризик-орієнтованого (оперативного) моніторингу з метою відстеження потреби у заходах щодо зменшення забруднюючих речовин у підземних та поверхневих водах. Ці витрати на моніторинг в країнах-членах різною мірою покриваються за рахунок громадськості та користувачів пестицидів. Імплементація ВРД триває вже перший цикл управління, і в державах-членах існують різні прогалини в імплементації в залежності від передумов та національних проблем і можливостей. Мережа IMPEL планує обмінюватися планами та стратегіями для сприяння подальшій імплементації ВРД у національне законодавство з метою досягнення гармонізованого балансу між обов'язковими та добровільними заходами, а також гармонізованого використання принципу "забруднювач платить", коли витрати на моніторинг мають бути розподілені.

Забруднення нітратами в сільському господарстві є критично важливим напрямком роботи IMPEL через низький рівень дотримання Водної Рамкової Директиви та Директиви про нітрати. Протягом 2013 року було реалізовано успішний проект з налагодження зв'язків між сільськогосподарськими та екологічними інспекторами у сфері дифузного забруднення та Директиви про нітрати. Було проведено два польові візити, присвячені двом основним тематичним напрямкам. Учасники проекту визначили, що вони бажають продовжити роботу в цій сфері шляхом проведення більшої кількості візитів з обміну досвідом та розробки керівного документу для обміну передовим досвідом, виявленим у цій сфері, з метою сприяння імплементації Директиви.

Надмірний забір відбувається не тільки для зрошення, але навіть для промислового та цивільного використання і може викликати в деяких випадках драматичні наслідки для просідання ґрунтів. Типові випадки незаконного забору води відбуваються, коли свердловини експлуатуються без дозволу, або коли вода викачується з річок або каналів без дозволу. Спостереження Землі (ЗС), особливо супутникове дистанційне зондування, може забезпечити добре відпрацьовані методи моніторингу забору води. Виявлення незаконного забору води є подальшим кроком вперед і можливе лише за умови, що дозволи організовані в належній ГІС. На першому етапі, методи НЗ для моніторингу водозабору можуть бути узагальнені наступним чином:

IMPEL організовує ґрунтову конференцію 2015 року з метою обміну досвідом та підтримки впровадження найкращих практик охорони ґрунтів серед практиків на рівні ЄС. Контекстом є "Міжнародний рік ґрунтів" (МГ), оголошений ООН на цей рік і, в цілому, можливість розвитку інформаційно-просвітницьких ініціатив щодо захисту цього життєво важливого компоненту довкілля.